займати

займати
-а́ю, -а́єш, недок., зайня́ти і діал. займи́ти, займу́, за́ймеш, док., перех.
1) Брати, обирати що-небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де-небудь. || Захоплювати який-небудь населений пункт, територію, місцевість і т. ін. || Мешкати де-небудь, мати в своєму користуванні. || Перебувати на якій-небудь посаді. Займати оборону. Займати чергу.
2) Заповнювати собою яку-небудь площу, ділянку або якийсь простір, місце. Займати місце.
3) кого, рідко. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про думки, почуття).
4) Заповнювати який-небудь проміжок часу; продовжуватися, тривати.
5) Зачіпати, хапати, б'ючи, кусаючи і т. ін. || Звертатися, заговорювати з особливою приязню, зацікавленістю до кого-небудь; залицятися. || Чіплятися, ображати, викликати на сварку. || Нападати.
6) Захоплювати, переймаючи або збираючи докупи і женучи куди-небудь (худобу, свійських птахів і т. ін.). || Переймати і зачиняти в хлів, сарай і т. ін. чужу худобу, коней за спаш свого городу, поля, поки їх господар не відшкодує збитків.
7) заст. Гнати куди-небудь, проганяти звідкись (людей).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "займати" в других словарях:

  • займати — дієслово недоконаного виду діал …   Орфографічний словник української мови

  • займати — 1. запаўняць якую н. паверхню; 2. чапаць, крыўдзіць каго н., трывожыць каго н.; 3. браць у сваё карыстанне; 4. захопліваць, зганяць у адно месца; 5. пазычаць …   Старабеларускі лексікон

  • заселяти — я/ю, я/єш і засе/лювати, юю, юєш, недок., засели/ти, селю/, се/лиш, док., перех. 1) Займати ненаселене місце для проживання (про людей), робити його населеним. || Займати приміщення під житло. || Займати якусь ділянку, певний простір для життя,… …   Український тлумачний словник

  • сідати — а/ю, а/єш, недок., сі/сти, ся/ду, ся/деш, док. 1) Зігнувши корпус, опуститися сідницями на що небудь; займати місце на сидінні. || Опускатися на задні ноги, лапи (про тварин). || Займати місце, розташовуватися, влаштовуватися де небудь для… …   Український тлумачний словник

  • ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …   Український тлумачний словник

  • стояти — стою/, стої/ш, недок. 1) Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця (про людину і тварину). || з ким, розм. Розмовляти, проводити час. || Бути у вертикальному положенні (про предмети). || Бути поставленим, міститися на якій… …   Український тлумачний словник

  • заповнювати — юю, юєш, і заповня/ти, я/ю, я/єш, недок., запо/внити, ню, ниш, док., перех. 1) чим. Накладаючи, насипаючи, наливаючи, вміщаючи що небудь, робити повним, цілком займати щось. || Займати собою весь простір, все місце. || Вкривати записами сторінку …   Український тлумачний словник

  • обсідати — а/є, недок., обсі/сти, ся/де, док., перех. 1) Сідати навколо кого , чого небудь. || Тісно оточувати з усіх боків. 2) Сідаючи, займати весь простір, усю поверхню чого небудь. || перен., розм. Висипати на шкірі або слизових оболонках у великій… …   Український тлумачний словник

  • поміщатися — а/юся, а/єшся, недок., помісти/тися, іщу/ся, і/стишся, док. 1) Займати собі місце, розташовуватися де небудь; розміщуватися. || Повністю вміщуватися. 2) Займати приміщення для проживання; поселятися. 3) тільки 3 ос., недок. Друкуватися,… …   Український тлумачний словник

  • поширюватися — юється, недок., поши/ритися, иться, док. 1) Ставати ширшим, більшим за розміром; розширюватися. || Займати більше місця, захоплювати більшу територію. || Займати, наповнювати собою щодалі більший простір. 2) Ставати більшим за обсягом, складом,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»